РІЗДВЯНЕ ПРИВІТАННЯ I ПРОПОВІДЬ МИТРОПОЛИТА ЛАВРЕНТІЯ
January 7, 2021
РІЗДВЯНЕ ПРИВІТАННЯ ТА РІЗДВЯНА ПРОПОВІДЬ НАШОГО МИТРОПОЛИТА ЛАВРЕНТІЯ
Різдвяна Проповідь Високопреосвященного
Митрополита Лаврентія Гуцуляка, чсвв
7 січня 2021 р. Б.
Христос народився! Славіте Його!
"Я ще ніколи не бачив такого Різдва, як це!"
Дорогі брати та сестри у Христі!
Я впевнений, що багато хто з вас - особливо в останні дні - часто чули цей вислів. Можливо, ви навіть самі це казали.
Хто з вас зможе пригадати Різдво, коли вам не дозволяли приймати гостей у ваших домівках? Хто з вас зможе пригадати Різдво, коли наші церкви були б зачинені? Хто з вас зможе пригадати Різдво, щоб ми збиралися біля своїх комп'ютерів, щоб взяти участь у Божественній Літургії? І все ж таки ми зараз маємо таку ситуацію не тільки в наших церквах тут у Вінніпезі, але в Україні, й в усьому в християнському світі.
Різдво - це час традицій та обрядів, які виражають нашу християнську віру та українську ідентичність. Ми думаємо про Колядки та кутю, вертеп та ялинку, відчуваємо що "З нами Бог" та хочемо усім побажати "Веселих свят!" Проте коли нам забороняють виконувати ці древні молитви та звичаї, ми відчуваємо, ніби ці речі несправедливо забрані від нас. Ця ситуація приголомшує нас і ми не можемо зрозуміти, що відбувається!
У різдвяних літургійних молитвах ми також чуємо про речі які тяжко зрозуміти у народженні Божого Сина. Так, у молитві, яка називається ірмос під час Божественної Літургії, ми читаємо: "Я споглядаю божественну і дивовижну таємницю: небо стало печерою; престол херувимів - Дівою; ясла - вмістилищем в якому возліг Невмістимий Христос Бог." Цілком вірно - те, що було втаємниченим в час народження Христа, і сьогодні залишається прихованим, незрозумілим.
Але що спільного між пандемією корона вірусу Ковід дев'ятнадцять та Різдвом Христовим?
Давайте розглянемо кілька пунктів.
По-перше:
- У Різдві ми бачимо, як Божий Син прийшов у холодний і темний світ, який не зміг зрозуміти Його божественну природу і призначення. Цей світ не тільки не прийняв Христа але й з погордою ставився до хворих, людей похилого віку та найбільш вразливих.
- Пандемія ставиться до всього людства з презирством, руйнуючи фізичне здоров'я, особливо хворих, людей похилого віку та найбільш вразливих. Це невидимий ворог, який загрожує всьому людству.
По-друге:
- Різдво показує, що Свята Родина знайшла притулок у стаєнці, у відлюдному, самотньому місці, де вони могли покластися тільки на свої обмежені ресурси.
- Пандемія ізолює людей у їхніх домівках а страх все більше лякає людей, особливо осіб похилого віку та хворих, де б вони не були чи в лікарях чи домах опіки, перетворюючи їхнє життя на постійну непевність.
По-третє:
- Різдво показує, як доброзичливість пастухів та щирі дари трьох царів, зовсім чужих людей для Дитятка Ісуса, Марії та Йосифа, є рукою допомоги Святій Родині.
- Пандемія спонукає нас шукати нові способи, як у час обмежень допомогти та підтримати тих, хто цього найбільше потребує, особливо зовсім незнайомих нам людей.
Різдво не спричинило негайних змін у світі. Навіть у житті Святої Родини в одну мить ввесь світ не став кращим. Проте воно посадило насіння надії на зміни, яке потроху здобуває світ за активної участі усіх, хто вірить у Добру Новину Різдва.
Пандемія, не тільки приносить страждання та смерть, вона спонукає нас жити Різдвом. Вона ніби запрошує нас стати уважнішими до хворих та людей похилого віку, ізольованих та самотніх яких так багато довкола нас та простягнути їм нашу руку допомоги та дружби.
Пандемія заохочує нас цінувати та підтримувати медичних працівників, які окрім допомоги хворим, постійно наражають своє життя та життям членів своїх сімей на небезпеку.
Ще один важливий урок, який нам дає пандемія - це роздуми над нашим духовним та молитовним життям. Те, що тільки обмежена кількість осіб може молитися у церкві, не означає, що ми звільнені від молитви. Пандемія підштовхує нас щоб ми почали використовувати Інтернет та телебачення як інструменти молитви. Щоб в ізоляції ми не втратили наш зв'язок з Господом і разом цілими родинами перебували в молитві. Пандемія навпаки спонукає нас збільшити наше молитовне життя, а не зменшити його.
Сьогодні, коли ми святкуємо Різдво Господа нашого Ісуса Христа, я щиро вітаю всіх, хто долучився до нашої спільної молитви за допомогою Інтернету.
Вітаю нового пароха катедри святих Володимира і Ольги отця Ігоря з дружиною та родиною, які цього року розпочали своє служіння у цій парафії. Вітаю співців, членів парафіяльної ради та всіх, хто старається, щоб ця церква була безпечним місцем в час пандемії і духовною криницею для усіх спраглих.
Також щиро вітаю наших братів і сестер в Україні, які, як і ми, святкують народження Ісуса у час пандемії.
Прошу усіх вас, у цих випробовуваннях пандемією не втратити послання надії та миру, яке Господнє Різдво пропонує всьому світу.
Заохочую усіх вас звістити усьому світу Добру Новину:
Христос народився! Славіте Його!
_______________________________
Christmas Homily by His Grace, Metropolitan Lawrence Huculak OSBM
7 January 2021
Christ is Born! Glorify Him!
"Never have I seen such a Christmas as this!"
Dear Brothers and Sisters in Christ:
Many of you, I am sure, have heard this statement repeated often in recent days. Perhaps you have even said it yourself. Who can remember a Christmas when we were not permitted to entertain guest in our homes? Who can remember a Christmas when our churches were locked? Who can remember a Christmas when we would gather around our computers to take part in the Divine Liturgy? And yet this is the situation not just in our own churches here in Winnipeg, but also in Ukraine, and indeed in Christian churches all over the world.
Christmas is a time of traditions that express our Christian faith and Ukrainian identity. We think of Carols and kutia, vertepy and Christmas trees, Z namy Boh and Veselyx sviat! And when we are hindered from practising these ancient prayers and customs, we feel as if these things have been unjustly stolen from us. We are left dumbfounded and cannot understand what is happening!
In the Christmas liturgical prayers, we also hear about the difficulties to understand what had happened with the birth of Jesus, the Son of God.
Thus, in the prayer called the irmos during the Divine Liturgy we read: "I contemplate a divine and marvelous mystery: heaven has become a cave; the throne of cherubim, a Virgin; and the manger, an honourable place in which lies Christ God, the Incomprehensible." Indeed, what was incomprehensible at the time of the birth of Christ, continues to be incomprehensible even today.
But what does the Covid pandemic have in common with the birth of Jesus in Bethlehem? Let us consider several examples.
First:
- In the Bethlehem Nativity we see the Son of God come into a cold and dark world that failed to acknowledge his divine nature and purpose. This world did little for the sick, the elderly and the most vulnerable.
- The Covid Pandemic treats all humanity with disdain, attacking the physical health especially of the sick, the elderly and the most vulnerable. It is the unseen enemy that threatens the whole world.
Second:
- The Bethlehem Nativity shows the Holy Family confined to a stable, alone and dependent on their meager resources.
- The Covid Pandemic isolates people in their homes, and threatens especially the elderly and sick in their hospital beds and nursing homes.
Third:
- The Bethlehem Nativity shows how the kindness of shepherds and Magi, persons unknown to the Holy Family, bring gifts of friendship and support to the Infant Jesus, Mary and Joseph.
- The Covid Pandemic challenges us to be creative and thoughtful in offering gifts of friendship and support to those in need, often persons we do not know.
The Bethlehem Nativity did not bring about an immediate change in the world, not even in the lives of the Holy Family. But it did plant the seeds for hope in a better life, that would be gained little by little by all who believe in the Good News from Bethlehem.
The Covid Pandemic in addition to bringing suffering and death, also offers us an opportunity to put into practice the Good News of the Bethlehem Nativity. It challenges us to look out for the elderly and sick, the isolated and forgotten people around us, and offer them the gifts of our friendship. It challenges us to support the medical workers who in addition to helping the sick, endanger their own lives and the lives of their family members.
One more important lesson that the Covid Pandemic provides us is to reflect on our spiritual life and our life of prayer. Just because our churches are locked does not mean we are freed from prayer. We are challenged to pray with others through the internet and television; together with our family members in our homes; and even by ourselves, keeping in touch with the Lord. The Covid Pandemic challenges us to increase our prayer life, - not to lessen it.
Today, as we celebrate the birth of Our Lord and Saviour Jesus Christ, I greet all who are praying with us through this internet liturgy. I greet the new pastor of Sts. Volodymyr and Olga Cathedral, Father Ihor, together with his wife and family as they undertake their new mission here. I greet the singers, the parish council members and all who work to keep this Cathedral church a safe place with a healthy environment. I greet our brothers and sisters in Ukraine who like us are celebrating the birth of Jesus with the challenges of the Covid Pandemic. I greet all who strive to find in the midst of this Covid Pandemic the message of hope and peace that the Nativity of the Lord offers to the whole world.
Together, let us announce the Good News:
Christ is Born! Glorify Him!
